НАЦIОНАЛЬНИЙ ТЕХНIЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛIТЕХНIЧНИЙ IНСТИТУТ імені IГОРЯ СIКОРСЬКОГО» Теплоенергетичний факультет

Кафедра автоматизації проектування енергетичних процесів i систем

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни ”Основи розробки трансляторів” на тему:

Розробка та імплементація  мови програмування ApeLang

Студента 3 курсу групи ТI-81 спеціальності 121 ”Інженерія програмного забезпечення”

Андрєєва Данила Максимовича

Керівник к.т.н. доц. Стативка Ю.I.

Кількість балів: ______ Оцінка: _________

Члени комісії:                                                      к.т.н., доц. Стативка Ю.І.                                

                                                      (підпис)                (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

                                                                                     ас. Воронько М.П.                                        

                                                             (підпис)                (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)                                                                                                                                                                                                        

                                                      (підпис)                (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Київ – 2021

АНОТАЦIЯ

Метою курсової роботи є розробка імперативної мови загального призначення та її імплементація засобами мови програмування C++.

Розроблена імперативна мова загального призначення може використовуватись для базових задач програмування та використання таких засобів програмування, як: арифметичні операції, введення-виведення даних, оператор циклу та оператор розгалуження.  

Програмний застосунок містить в собі лексичний аналізатор розробленої мови з використанням таблиці лексем мови, синтаксичний аналізатор, транслятор та інтерпретатор коду.  

Ключові слова: формальна граматика, специфікація мови програмування, лексичний аналіз, таблиця символів, діаграма станів, синтаксичний аналіз, трансляція, постфіксна нотація.


ЗМIСТ

 

АНОТАЦIЯ        2

ЗМIСТ        3

ВСТУП        5

1. СПЕЦИФIКАЦIЯ МОВИ        7

1.1  Індивідуальне завдання        7

1.2  Опис мови        7

1.3  Синтаксис        8

1.4  Формат таблиць        16

Висновок        17

2. АРХІТЕКТУРА, МЕТОДИ ТА АЛГОРИТМИ        18

Висновок        20

3. ПРОГРАМНА РЕАЛIЗАЦIЯ        21

3.1  Опис програмної реалізації лексичного аналізатора        21

3.2  Опис програмної реалізації транслятора        22

3.3 Опис програмної реалізації інтерпретатора        24

Висновок        25

4. ТЕСТУВАННЯ        26

Висновок        35

ВИСНОВКИ        36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        37

ДОДАТКИ        38

1.         Граматика мови        38

2.         Таблиця лексем        40

3.         Діаграма станів        42


ВСТУП

        Мова програмування - це інтерфейс, за допомогою якого програміст може створювати алгоритми та транслювати ці алгоритми в код, зрозумілий процессору. З роками мови програмування поліпшилися. Таким чином, було розроблено assembler, що допомагав легче створювати програми. З часом з’явилися мови програмування високого рівня, такі як C, C++ з ООП. Надалі еволюцією мов програмування стали скриптові мови. Більшість з них підтримує динамічну типізацію и полегшує роботу, але за це приходиться платити часом виконання.

        Завдання цієї роботи - розробити транслятор і інтерпретатор для заданої граматики мови. Також розробити інтерфейс користувача і протестувати мову.

        Цільова мова надає користувачу механізми для виконання базових операцій, таких як: створення змінних, присвоєння значень, операції порівняння, операції множення, додавання, віднімання і ділення. Також мова надає доступ до операторів розгалуження, циклу, виведення до консолі.

        Алгоритм трансляції:

  1. На вході приймається файл з текстом програми.
  2. Текст програми передається в лексичний аналізатор, який розбиває програму на так звані лексеми - розпізнані частини тексту. Лексер оперує такими лексемами: ідентифікатор, число, строковий літерал, оператор, ключове слово.
  3. Массив лексем передається в синтаксичний аналізатор, який будує абстрактне синтаксичне дерево за допомогою методу рекурсивного спуску.
  4. Побудоване абстрактне синтаксичне дерево перевіряється на логічні помилки, наприклад, спроба доступу до неоголошеної змінної, тощо.
  5. Перевірене абстрактне синтаксичне дерево компілюється в інструкції для віртуальної машини.

        Після трансляції, код віртуальної машини можна виконати за допомогою ARE (Ape Runtime Environment).


1.         СПЕЦИФIКАЦIЯ МОВИ

1.1  Індивідуальне завдання

Арифметика: цілі та дійсні числа, основні чотири арифметичні операції (додавання, віднімання, ділення та множення), піднесення до степеня (правоасоціативна операція), дужки.

Особливості: експоненційна форма дійсного числа

Інструкція повторення: for (<ід>=<вираз>; <відношення>; <ід>=<вираз>){<cписок операторів>}

Інструкція розгалуження: if <відношення> {<список операторів>}

1.2  Опис мови

Цільова мова підтримує змінні трьох типів: int, float та bool. Цілі та дійсні числа можуть мати від’ємне значення.

Тип змінної вказується при ініціалізації. Під час ініціалізації змінній можна присвоїти значення. Синтаксис мови С-подібний.


1.3  Синтаксис

Літерали

Синтаксис

  1. Const = IntConst | FloatConst | BoolConst

IntConst = [Sign] UnsignedInt

FloatConst = [Sign] UnsignedFloat | UnsignedDoubleExpForm

Sign = ‘+’ | ’-’

UnsignedInt = Digit {Digit}

UnsignedDoubleExpForm = UnsignedDouble ’e’ [Sign] IntNumb

UnsignedReal = UnsignedInt ’.’ UnsignedInt

BoolConst = true | false

Обмеження

  1. Кожен літерал повинен мати тип, а величина літерала повинна знаходитись у діапазоні репрезентативних значень для її типу.
  2. На етапі лексичного аналізу виявляються тільки беззнаковi цілі літерали UnsignedInt, беззнаковi дійсні літерали UnsignedFloat та логічні літерали BoolConst.

Семантика

  1. Кожен літерал має тип, визначений його формою.

Приклади

  1. 12, -234, 1.54, 34.567, 2e+23 , true, false

Інструкції

Синтаксис

  1. DoSection = ’{’ StatementList ’}’

StatementList = Statement { Statement }

Statement = (Assign | Inp | Out | Declaration) ‘;’ | ForStatement

| IfStatemant

Опис

  1. Інструкції (statements) визначають алгоритмічні дії, які мають бути виконані у програмі.

Обмеження

  1. У розділі інструкцій має бути не менше однієї інструкції.

Семантика

  1. Інструкції виконуються послідовно у порядку запису, допоки не зустрінуться оператор розгалуження або оператор циклу.

Приклад

  1. if(true) then {

int a = 10;

a = 12;

int b = 1;

b = 2;

float c = 10.2;

c = c + 12.2;

}

Вирази

Синтаксис

  1. BoolExpr = BoolTerm | BoolExpr ‘||’ BoolTerm

BoolTerm = BoolFactor | BoolTerm ‘&&’ BoolFactor

BoolFactor = BoolRelation | ‘(‘ BoolTerm ‘)’

BoolRelation = Expression [RelOp Expression]

Expression = Term | Expression AddOp Term

Term = Factor | Term MultOp Factor

Factor = FirstExpr | Factor PowOp FirstExpr

FirstExpr = ‘(’ Expression ‘)’ | Ident | Const

Опис

  1. Вираз - це послідовність операторів i операндів, що визначає порядок обчислення значення.
  2. Розрізняються арифметичні та логічні вирази.
  3. Значення, обчислене за арифметичним виразом, має тип real або int.
  4. Значення, обчислене за логічним виразом, має тип bool.
  5. Всі бінарні оператори у виразах цієї мови лiвоасоцiативнi, окрім оператора піднесення в степінь (він правоасоціативний).
  6. Найвищий пріоритет в унарного мінуса та унарного плюса, далі, у порядку зменшення пріоритету слідують PowOp, MultOp, AddOp та RelOp.
  7. Послідовність двох або більше операторів з однаковим пріоритетом асоціативна.

Обмеження

  1. Тип кожної змінної має бути визначений.
  2. Повторне оголошеної змінної викликає помилку на етапі (у фазі) трансляції.
  3. Використання неоголошеної змінної, викликає помилку на етапі трансляції.
  4. Використання змінної, що не набула значення, викликає помилку.

Семантика

  1. Кожен літерал має тип, визначений його формою та значенням.
  2. Змінна набуває значення в інструкції присвоювання Assign або в інструкції введення Inp.

Приклади

  1. FirstExpr:

11, x, (a + 2 * 4)

  1. BoolExpr:

b == 2, 2 < 100 || a <= 2, (x * x + a / b) >= l

Оголошення змінної

Синтаксис

  1. Initialization = Type IdentDecl

IdentDecl = Ident [‘=’ Expression]

Type = int | float | bool

Опис

  1. Оголошення (ініціалізація) специфікує набір iдентифiкаторiв, які можуть бути використані у програмі.
  2. Оголошення ідентифікатор означає оголошення змінної.

Обмеження

  1. Кожен ідентифікатор має бути оголошений i тільки один раз.

Семантика

  1. Оголошення змінної означає виділення пам’яті для зберігання значення декларованого типу.
  2. Значення оголошеної змінної залишається невизначеним аж до присвоєння їй значення у інструкції присвоєння або введення.
  3. Область видимості змінної (scope) — вся програма.

Приклад

  1. int a;

float c;

bool r;

Інструкція присвоєння

Синтаксис

  1. Assign = Ident ’=’ Expression

Опис

  1. Значення, які можуть використовуватись у лівій та правій частинах інструкції присвоювання називають l-значенням та r-значенням (або lvalue та rvalue, або left-value та right-value).

Обмеження

  1. Тип змінної з ідентифікатором Ident повинен збігатись з типом r-значення.

Семантика

  1. l-значення має тип вказівника на місце зберігання значення змінної з ідентифікатором Ident.
  2. r-значення має тип значення, обчисленого за виразом BoolExpr.

Приклад

  1. a = 2*2+2,        b = 2+2 <  5

Оператор розгалуження

Синтаксис

if <відношення> then <оператор> else<оператор>

  1. IfStatement = if ‘(‘ BoolExpr ‘)’ DoBlock1 else DoBlock2

DoBlock1 = DoBlock

DoBlock2 = DoBlock

DoBlock = ’{’ StatementList ’}’

Опис

  1. Тіло оператора циклу DoBlock1 виконується один раз, якщо виконується умова BoolExpr.
  2. Тіло оператора циклу DoBlock2 виконується один раз, якщо НЕ виконується умова BoolExpr.

Семантика

  1. Якщо виконується умова BoolExpr, тобто умова є true, то виконується DoBlock1, якщо ні то DoBlock2.

Приклад

  1. int num = 1;

if (num == 1) {

num = num + 1;

} else {

num = num – 1;

}

Оператор циклу

Синтаксис

  1. ForStatement = for ‘(’ IndExpr ‘;’ BoolExpr ‘;’ IndExpr ‘)’ DoBlock

IndExpr = Type Ident ’=’ BoolExpression

ArithmExpression1 = BoolExpr

ArithmExpression2 = BoolExpr

DoBlock = ’{’ StatementList ’}’

Опис

  1. Тіло оператора циклу DoBlock виконується один або більше разів.

Обмеження

  1. Значення ArithmExpression1 та ArithmExpression2 мають бути одного типу.

Семантика

  1. Перед першою ітерацією обчислюються значення ArithmExpression1.
  2. Якщо значення BoolExpr true, то над Ident проводиться ArithmExpression2.
  3. Перед першою ітерацією параметр циклу Ident приймає значення

ArithmExpression1.

  1. Після першої та наступних ітерацій параметр циклу Ident приймає значення Ident = ArithmExpression2.
  2. DoBlock виконується , якщо значення BoolExpr = true.

Приклад

  1. for (int i = 0; i < 100; i = i + 1) {

print(i);

}

Оператор введення

Синтаксис

  1. Inp = read ’(’ ’)’.

Опис

  1. Значення вводяться з клавіатури.
  2. Введення кожного окремого значення підтверджується клавішею Enter.

Приклад

  1. int a = read(); .

Оператор виведення

Синтаксис

  1. Out = print ’(’ BoolExpr ’)’.

Опис

  1. Всі значення списку виводяться у один рядок консолі.
  2. Кожне значення виводиться у форматі “значення”.

Обмеження

  1. Виведення змінної з невизначеним значенням викликає помилку.

Приклад

  1. print(a);

1.4  Формат таблиць

Таблиця символiв програми (таблиця розбору)

        Розбір реалізовано за допомогою методу nextToken классу Lexer. Метод повертає екземпляр классу Token, який містить в собі наступну інформацію:

Лексеми бувають наступних типів:

При розборі літералів, операторів, ключових слів і констант використовуються класси, що розширюють Token. Наприклад, NumberToken, OperatorToken, KeywordToken.

Висновок 

                В наведеному вище розділі було представлено специфікацію мови програмування ApeLang, яка дає змогу зрозуміти особливості написання коду і використання операцій цієї мови. Було наведено структуру, сементику, обмеження , синтаксис і список операторів.


2.         АРХIТЕКТУРА, МЕТОДИ ТА АЛГОРИТМИ

        Архітектура розробленого компілятора складається з лексичного аналізатора, що розбирає вхідний текст на набір лексем. Далі, семантичний аналізатор створює абстрактне синтаксичне дерево за допомогою методу рекурсивного спуску. Суть методу в аналізі токенів за допомогою рекурсивного викликуу або циклічно рекурсивного виклику методів аналізу різних синтаксичний структур мови. Це дерево перевіряється на логічні помилки і передається в транслятор, який перетвор.є абстрактне синтаксичне дерево у набір інструкцій у ПОЛІЗ-подібному вигляді інструкцій для віртуальної машини.

Рис. Архітектура системи.

Рис. Абстрактне синтаксичне дерево.

        Для оптимізації роботи з пам'яттю лексичний аналізатор являється модулем, реалізуючим метод nextToken(). Таким чином, він не генерує массив токенів а завжди повертає наступний. Цей підхід використовується у класі Tokenizer.

        Після трансляції у набір ПОЛІЗ-подібних команд вони виконуються в віртуальній машині(інтерпретаторі). Команди для віртуальної машини представляють собою команди низького рівня, серед яких елементарні арифметичні операції між двома значеннями на вершині стеку, запис значень до стеку, видалення значень зі стеку, директива переходу(jump) та її розширення.

        

Висновок

В розділі архітектура, методи та алгоритми представлено основні схеми та етапи розробки програми, наведено опис використаних методів, таких як метод рекурсивного спуску, трансляція та інтерпретація виразів у ПОЛІЗ.  Також представлено алгоритм роботи лексичного аналізатора.  


3.         ПРОГРАМНА РЕАЛIЗАЦIЯ

3.1  Опис програмної реалізації лексичного аналізатора

                Лексичний аналізатор працює за допомогою таблиці допустимих лексем, а саме:

  1. Переліку ключових слів.
  2. Переліку операторів.
  3. Перелік символів, що потрібно ігнорувати при розборі.
  4. Загальних правил розбору.

Таким чином, лексичний аналізатор переміщується по тексту програми вперед і коли знаходить символ, що не потрібно ігнорувати - починає інтерпретувати наступні символи за пріоритетом:

  1. Цифра
  2. Оператор.
  3. Літерал.
  4. Ключове слово.
  5. Ідентифікатор.

Метод Lexer::nextToken() з кожним викликом зміщується по тексту програми у напрямку від початку до кінця тексту і повертає наступну знайдену лексему.

Для перевірки закінчення розбору тексту використовується метод Lexer::isEof().

Для розбору лексем на позиції курсора в тексті використовуються методи:

        Якщо лексичний аналізатор знайшов заборонений символ - буде створено екземпляр виключної ситуації ApeLangException.

3.2  Опис програмної реалізації транслятора

Трансляція виконується в три етапи:

  1. Створення абстрактного синтаксичного дерева.
  2. Перевірка абстрактного синтаксичного дерева на помилки.
  3. Трансляція у команди для інтерпретатора.

        Для створення абстрактного синтаксичного дерева використовується метод Tokenizer::parse(). Створення абстрактного синтаксичного дерева виконується за допомогою методу рекурсивного спуску. Реалізують цей механізм наступні методи классу:

        Під час створення абстрактного синтаксичного дерева перевіряються синтаксичні помилки, такі як неправильний порядок слідування токенів.

 Базовим классом вузла дерева є класс Node. Його розширюють:

        Кожен вузол має три посилання на операнди від 1 до 3. За замовчуванням всі посилання дорівнюють nullptr.

Рис. Схема абстрактного синтаксичного дерева.

Після створення абстрактного синтаксичного дерева виконується перевірка останнього на логічні помилки, такі як:

  1. Використання незадекларованої змінної.
  2. Присвоєння неправильних типів даних.

        Перевірка здійснюється за допомогою метода Tokenizer::validateTree(). Метод перевіряє типи даних і області видимості.

        Після перевірки абстрактного синтаксичного дерева метод Compiler::compile() транслює інформацію з абстрактного синтаксичного дерева у набір команд для інтерпретатора.

3.3 Опис програмної реалізації інтерпретатора

                Для демонстрації незалежності інтерпретатора від транслятора інтерпретатор було реалізовано за допомогою мови python. Інтерпретатор реалізовано у вигляді стекової віртуальної машини для наглядності.

                Інтерпретатор йде послідовно по командах і виконує задані операції. Інтерпретатор розуміє наступні команди:

        Команди виконуються за правилами обробки виразів в ПОЛІЗ.

Висновок

                У наведеному розділі показана програмна реалізація ключових механізмів компілятора. Трансляція виконується за допомогою побудови абстрактного синтаксичного дерева. Інтерпретація виконується за допомогою стеку.


4.         ТЕСТУВАННЯ

В таблицях 1 і 2 наведено протокол тестування та результат виконання програми. Протестовано основні помилки, які можливо допустити при написанні програми, як лексичні, синтаксичні, так і логічні. Також наведено результати виконання арифметичних дій, операторів циклу та розгалуження. Наявні приклади введення числа з консолі та виведення змінних.  

 

Таблиця 1 – Протокол тестування

Номер тесту

Зміст тесту

Результат

1

Пропуск дужки ‘{’ на початку програми.

Помилка         про         відсутність

дужки, локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

2

Пропуск ‘;’ в кінці рядка

Помилка про відсутність ‘;’, локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

3

Відсутність         даних         після

операції присвоєння

Помилка         про         очікування

виразу, оператору порівняння чи ідентифікатора,

локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

4

Пропуск         дужки         ‘(‘         в

арифметичному виразі

Помилка про відсутність ‘(’, локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

5

Пропуск дужки ‘(‘ в умовному операторі

Помилка про відсутність ‘(’, локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

6

Пропуск дужки ‘{‘ в умовному операторі

Помилка про відсутність ‘{’, локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

7

Пропуск символу ‘}‘ в умовному операторі

Помилка про відсутність символу ‘}’, локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

8

Пропуск одного символу ‘&’

при операції ‘і’

Помилка в лексичному аналізаторі про відсутність лексеми

9

Відсутність ідентифікатору або виразу після операції степінь чи

експонента

Помилка про очікування виразу, оператору порівняння

        чи         ідентифікатора,

локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

10

Відсутність ідентифікатору або

        виразу         після         операції

порівняння

        Помилка         про         очікування

виразу, оператору порівняння чи ідентифікатора,

локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

11

Відсутність символа

‘{’ в операторі порівняння

Помилка про відсутність ‘{’,

локалiзацiя,         дiагностичне повiдомлення

12

Ділення на нуль

Помилка і повідомлення про ділення на нуль

13

Додавання

Результат додавання

14

Віднімання

Результат віднімання

15

Множення

Результат множення

16

Ділення

Результат ділення

17

Піднесення до степеня

        Результат         піднесення         до

степеня

18

        Експоненціальна форма дійсного числа

        Результат присвоєння змінній константи в експоненціальній формі.

19

Від’ємне число

        Результат         присвоювання

змінній від’ємного числа

20

Факторіал додатного числа

Підрахунок факторіалу

21

Факторіал від’ємного числа

Результат  - 0

22

Виведення введеної кількості чисел через оператор циклу

Введена кількість чисел в таблиці виведення

23

Умовний оператор з умовою, яка виконується

Виконання операції умовного оператора якщо умова

виконується

24

Умовний оператор з умовою, що не виконується

Виконання операції умовного оператора якщо умова не

виконується

25

Вкладений умовний оператор в інший умовний оператор

Виконання програми

26

Вкладений оператор циклу в інший оператор циклу  

Виконання програми (наприклад, робота з

елементами масиву)

27

Вкладений оператор циклу в умовний оператор

Виконання програми

28

Введення списку даних

Запит на введення даних та

        присвоєння         цих         даних

змінним

29

Виведення списку даних

Виведення кожного елементу

зі списку

30

Введення некоректних даних через консоль

Виведення помилки в консоль

31

Введення числа з плаваючою точкою до змінної яка має тип цілого числа

Присвоєння змінній значення приведеного з дійсного типу до цілого

32

Введення цілого числа до змінної яка має тип дійсного числа

Присвоєння змінній значення приведеного з цілого типу до дійсного

 

 

Таблиця 2 – Результат тестування

Номер тесту

Код програми

Результат

1


   print(1);
}

2

{
   
int a = 10
}

3

{
   int a = ;
}

4

{
   int a = ((
2 + 2) + 2;
}

5

bool a = (1 < 0 && (0 || 1);

6

{

    int a = 0;
   if(
1) a = 10;
}

7

{
   if(true){
       int a;
   else {

    }
}

8

bool a = 1 | 2;

9

int a = 2^;

10

bool a = 1 > || 0;

11

for(int i = 0; i < 10; i = i + 1)

    print(i)

12

int a = 1 / 0;

print(a);

13

float a = 1 + 1.1;
print(a);

14

float = 1 - 1.1;

print(a);

15

float a = 2 * 1.1;

print(a);

16

float a = 1 / 1.1;

print(a);

17

float a = 2 ^ 1.1;

print(a);

18

float a = 12e+2;

print(a);

19

int a = -1;
print(a);

20

float input = read();

float result;
if(input < 0) {
   result = 0;

} else {
   for(result = 1; input > 0; result = result) {
       result = result * input;
       input = input - 1;
   }
}
print(result);

21

float input = read();

float result;
if(input < 0) {
   result = 0;

} else {
   for(result = 1; input > 0; result = result) {
       result = result * input;
       input = input - 1;
   }
}
print(result);

22

int input = read();
for(int i = 1; i <= input; i = i + 1) {
   print(i);

}

23

int a = 2;
if(a > 0 && a < 10) {
   print(1);

} else {
   print(0);

}

24

int a = 100;
if(a > 0 && a < 10) {
   print(1);

} else {
   print(0);

}

25

int a = 5;
if(a > 1 && a < 100) {
   if(a < 10) {
       if(a == 5) {
          print(1);

        }
   }
} else {

    print(0);

}

26

int j;
for(int i = 0; i < 3; i = i + 1) {
   for(j = 0; j < 3; j = j + 1){
   print(i + j);

} 

27

Див. приклад 20

28

int a = read();

float b = read();

print(a);

print(b);

29

int a = 1;

float b = 2.0;

print(a);
print(b);

30

int a;
read(a);

31

int a;
a = read();
print(a);

32

float a;
a = read();
print(a);

 

Висновок

 Наведено основні помилки, які можуть виникнути при написанні та інтерпретації коду програми розробленою мовою. Показано результат обробки помилок. Також наведено приклади для арифметичних виразів, оператору циклу, оператору розгалуження, інструкцій введення та виведення та різні випадки роботи з ними. Всі тести пройшли успішно.  


ВИСНОВКИ

В наведеній роботі було створено опис і специфікацію мови програмування ApeLang, створено програмну реалізацію наступних модулів:

  1. Лексичного аналізатора.
  2. Синтаксичного аналізатора.
  3. Семантичного аналізатора.
  4. Транслятора.
  5. Інтерпретатора.

Після створення програмної реалізації біло наведено стратегію тестування і самі тести.

        В наведеній мові було реалізовано базові операції, такі як: додавання, віднімання, множення, ділення, степінь, робота з потоками вводу.

        Також було створено систему інформування користувача про помилку та її семантику.

        Трансляція відбувається у ПОЛІз-подібні інструкції для віртуальної машини Ape. Це забезпечує кросплатформеність мови і надає змогу програмісту не перейматись за розмірність змінних на операційних системах різної архітектури.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Медведєва, В. М. Транслятори: лексичний та синтаксичний аналізатори / В. М.

Медведєва, В. А. Третяк. – К. : НТУУ "КПІ", 2012. – 148 с.

  1. Транслятори: внутрішнє подання програм та інтерпретація [Текст] : навч.

посіб. / В. М. Медведєва, В. А. Третяк. – К. : Текст, 2015. – 144 с.

  1. 4. Ахо Альфред, Лам Моника, Сети Рави, Ульман Джефри Д. Компиляторы: принципы, технологии и инструментарий, 2-е изд. : Пер. с англ. – М. : ООО „И.Д. Вильямс”, 2008. – 118.
  2. Конспект лекцій / Ю. І. Стативка.
  3. Матерiали до виконання лабораторних робіт/ Ю. І. Стативка.

ДОДАТКИ

1.         Граматика мови

ProgBody = ’{’ StatementList ’}’

IfStatement = if ‘(‘ BoolExpr ‘)’ DoBlock1 [else DoBlock2]

DoBlock1 = DoBlock

DoBlock2 = DoBlock

ForStatement = for ‘(’ IndExpr ‘;’ BoolExpr ‘;’ IndExpr ‘)’ DoBlock

IndExpr = Type Ident ’=’ BoolExpression

ArithmExpression1 = BoolExpr

ArithmExpression2 = BoolExpr

DoBlock = ’{’ StatementList ’}’

DoSection = ’{’ StatementList ’}’

StatementList = Statement { Statement }

Statement = (Assign | Inp | Out | Initialization) ‘;’ | ForStatement

| IfStatemant

Assign = Ident ’=’ Expression

Inp = read ’(’ Ident ’)’

Out = print ’(’ Ident ’)’

Initialization = Type IdentDecl

IdentDecl = Ident [‘=’ Expression]

Type = int | float | bool

BoolExpr = BoolTerm | BoolExpr ‘||’ BoolTerm

BoolTerm = BoolFactor | BoolTerm ‘&&’ BoolFactor

BoolFactor = BoolRelation | ‘(‘ BoolTerm ‘)’

BoolRelation = Expression [RelOp Expression]

Expression = Term | Expression AddOp Term

Term = Factor | Term MultOp Factor

Factor = FirstExpr | Factor PowOp FirstExpr

FirstExpr = ‘(’ Expression ‘)’ | Ident | Const

Ident = Letter {Letter | Digit}

Const = IntConst | RealConst | BoolConst

IntConst = UnsignedInt

RealConst = UnsignedReal

Sign = ‘+’ | ’-’

UnsignedInt = Digit {Digit}

UnsignedReal = UnsignedInt ’.’ UnsignedInt

BoolConst = true | false

SpecSymbols = ArithOp | BoolOp | RelOp | BracketsOp

                           | AssignOp | Semicolon

ArithOp = AddOp | MultOp | PowOp

AddOp = ’+’ | ’-’

MultOp = ’*’ | ’/’

PowOp = ‘^’

BoolOp = ‘&&’ || ‘||’

RelOp = ’==’ | ’<= ’ | ’<’ | ’>’ | ’>=’ | ’!=’

BracketsOp = ’(’ | ’)’

BracesOp = ‘{’ | ‘}’

AssignOp = ’=’

Semicolon = ’;’

KeyWords =

| int | float| bool

| read | print

| for | while

| if | else

Letter = ’a’ | ’b’ | ’c’ | ’d’ | ’e’ | ’f’ | ’g’ | ’h’ | ’i’ | ’j’

| ’k’ | ’l’ | ’m’ | ’n’ | ’o’ | ’p’ | ’q’ | ’r’ | ’s’ | ’t’

| ’u’ | ’v’ | ’w’ | ’x’ | ’y’ | ’z’

Digit = ’0’ | ’1’ | ’2’ | ’3’ | ’4’ | ’5’ | ’6’ | ’7’ | ’8’ | ’9’

SpecSsign = ’.’ | ’,’ | ’:’ | ’;’ | ’(’ | ’)’

| ’=’ | ’+’ | ’-’ | ’*’ | ’/’ | ’<’ | ’>’ | ‘!’ | ‘^’

| WhiteSpace | EndOfLine

WhiteSpace = ’ ’ | ’\t’

EndOfLine = ’\n’ | ’\r’ | ’\r\n’ | ’\n\r’

EndOfFile = \0


2.         Таблиця лексем

Таблиця 1 – Таблиця лексем

Код

Приклади лексем

Токен

Неформальний опис

a, x1, z12f

Identifier

ідентифікатор

123, 0, 521

Const

ціле без знаку

12.0

Const

дійсне без знаку

true, false

Const

логічне значення

int

Keyword

символ integer

float

Keyword

символ float

bool

Keyword

символ bool

read

Keyword

символ read

print

Keyword

символ print

for

Keyword

символ for

by

Keyword

символ by

while

Keyword

символ while

do

Keyword

символ do

if

Keyword

символ if

then

Keyword

символ then

else

Keyword

символ else

=

Operator

символ =

+

Operator

символ +

-

Operator

символ -

*

Operator

символ *

/

Operator

символ /

^

Operator

символ ^

<

Operator

символ <

<=

Operator

символ <=

==

Operator

символ ==

>=

Operator

символ >=

>

Operator

символ >

!=

Operator

символ !=

&&

Operator

символ &&

||

Operator

символ ||

(

Operator

символ (

)

Operator

символ )

{

Operator

символ {

}

Operator

символ }

.

Operator

символ .

,

Operator

символ ,

:

Operator

символ :

;

Operator

символ ;

\32,\t

Whitespace

пробільні символи

\n, \r\n

EOL

кінець рядка

\0

FEOF

кінець файлу


3.         Діаграма станів

Рисунок 1 – Діаграма станів